Які джерела водопостачання можуть забезпечити нас безпечною та якісною питною водою.

 

Які джерела водопостачання можуть забезпечити

нас безпечною та якісною питною водою.

 

          Водні ресурси – безцінний скарб кожної країни, від якого залежить рівень життя та здоров'я людей. Людині потрібна чиста високоякісна прісна вода. Як відомо, стан організму людини залежить від повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людинита може бути фактором передачі ряду інфекційних хвороб, зокрема гострих кишкових інфекцій та вірусного гепатиту А, водно-нітратної метгемоглобінемії, флюорозу та інших.

 Які санітарні вимоги існують до питної води?

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною, затверджені Державними санітарними правилами 2.2.1-171-10. Діють вони з 2010 року та передбачають як вимоги до води централізованих джерел водопостачання, так і до децентралізованих джерел, в т. ч. шахтових колодязів,  до води бутильованої, фасованої та мінеральних вод. Основними базовими принципами цих вимог є те, що вода для вживання людиною має бути сприятливою за органолептичними властивостями, безпечною у хімічному та епідемічному складі.

      В багатьох регіонах країни джерелами водопостачання є поверхневі водойми (річки, озера). Вода з таких водозаборів потребує ретельного очищення та знезараження, та є небезпечною в епідемічному відношенні. В нашому ж районі джерелами централізованого водопостачання на всіх водозаборах є артезіанські свердловини. Вода з артезіанських свердловин також не завжди відповідає вимогам встановлених стандартів, природньо в нашому регіонівиявляється підвищений вміст заліза. Це одна з проблем питного водозабезпечення населення, яка потребує встановлення спеціальних водопідготовчих установок для знезалізнення води.На якість води впливає також технічний стан мереж, їх зношеність та засміченість призводить до непривабливого вигляду води з водогонів. Тому, більшість населення, робить вибір щодо вживання питної води з децентралізованих джерел водопостачання (криниць, бюветів, колодязів).

     Яких же вимог необхідно дотримуватись, щоб облаштувати колодязь з безпечною та якісною питною водою?:

1. Ізолювати  колодязь  від  проникнення  поверхневого  стоку (дощових і талих вод).
2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном,  бетонними або залізобетонними кільцями,  а  за  їх  відсутності  -  керамікою,  цеглою,  каменем  або деревом.  Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
 3. У  разі  використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин,  не  уражені грибком,  витримані (заготовлені не менше ніж за 5 - 6 місяців до  їх  використання).  При  цьому  перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в'яз чи берест.

     4. Для  проведення  очистки  колодязя  дно  повинно  покриватись  фільтруючим  шаром  із крупного  піску, гравію  товщиною  20-30 см.

     5. Наземна   частина   колодязя  (оголовок),  призначена  для захисту шахти від забруднення  та  спостереження  за  водозабором, влаштовується  не  менш  як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою.  Зверху  оголовка  влаштовують  дашок, навіс.

     6.Для підйомуводи ізколодязя слід застосовувати насоси (краще  електрозанурювальні).У  разі  неможливості  застосування насоса  допускається  обладнання  колодязя  коловоротом  або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування.

     Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер,  навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м)  з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

     7. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави,  які  відводять  стоки  від колодязя,  навколо  колодязя необхідно робити "замок"  із гарно замішаної та пошарово утрамбованої  глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1м) або бетонувати (асфальтувати)майданчик радіусом неменше ніж 2м на основі з щебеню  товщиною 15 - 20 см та з ухилом від колодязя.

   8.Територію поблизу колодязя,  каптажу джерела чи  бювету треба   утримувати   в   чистоті.

      Питна вода з будь-якого джерела потребує проведення періодичного лабораторного контролю. Відомчий лабораторний контроль безпечності та якості питної води повинен забезпечуватись підприємствами, що  надають послуги з водопостачання (водогони та громадські колодязі), при отриманні незадовільних результатів лабораторних досліджень – повідомити населення та вживати заходи щодо покращення якості питної води - проводити планове обстеження споруд водопостачання, їх поточний ремонт, очищення. Після кожного ремонту або очищення  слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води.

      У тому разі, коли після чищення та дезінфекції бюветів, колодязів чи каптажів безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На бюветі,  колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна» і провести повторні  чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності.

       Індивідуальні колодязі громадян, в переважній більшості, не обстежуються, вода з них може бути небезпечною як епідемічному відношенні (містити хвороботворних збудників), так і за санітарно-хімічними показниками, в т.ч. вмістом нітратів.Вживання води, забрудненої нітратими, призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії, особливоу дітей віком до 1 року. Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

  Чутливі до нітратів  і особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

    Причиною забруднення колодязів, в більшості випадків, є людська діяльність, а саме: хаотична забудова присадибних ділянок, облаштування на незначній відстані від джерел децентралізованого водопостачання вигрібних ям, господарських споруд, гноївень, внесення в ґрунт азотних мінеральних добрив у надмірних кількостях із порушенням регламентів їх застосування.

   Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання,  та аби вберегтись від можливих трагічних наслідків, слід пам’ятати, що:

- забруднена нітратами вода на вигляд чиста, прозора, без запаху і видимих домішок та  звичайна за смаком, тому ніколи не розводьте дитячу суміш водою з джерел децентралізованого водопостачання (криниці, каптажі), якщо Вам невідомий вміст у ній нітратів;

- кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а навпаки збільшує її токсичність на 40-80%;

- правильне облаштування та експлуатація криниць, їх регулярне очищення та дезінфекція – запорука якості питної води, яку Ви  споживаєте.  

- з обережністю застосовуйте  в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовуйтезберігання гною, не  облаштовуйте  вбиралень, вигрібних ям,  хлівів  для  утримання  худоби  та  інших  джерел  забруднення  у радіусі 50 м від колодязів та каптажів.

- при можливості слід використовувати для пиття доочищену, бутильовануводу, що має на етикетці назву та адресу виробника, дані щодо хімічного складу, терміну придатності до споживання та умов зберігання, або ж воду гарантованої якості з інших джерел.

 

Головний спеціаліст

Овруцького районного управління

ГУ Держпродспоживслужби

в Житомирській області                                                                     Шваб С.М.

Повернутись